- приневолити
- [приенеиво/лиетие]
-л'у, -лиеш; нак. -о/л', -о/л'теи
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
приневолити — див. приневолювати … Український тлумачний словник
приневолити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
гость — ГОСТ|Ь (124), И с. 1. Тот, кто торгует в чужом городе или чужой стране: а в томь мирѹ ити гостю домовь. бес пакости. Гр 1189–1199 (новг.); и пакы пѣни˫а анг҃льска˫а слышаахѹ. мимоход˫ащии же пѹтьмь гостиѥ ини же ловы дѣюще и пасѹще. СкБГ XII,… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
поприневолювати — юю, юєш, док., перех. Приневолити всіх чи багатьох … Український тлумачний словник
приневолений — а, е, розм. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до приневолити. || принево/лено, безос. присудк. сл. 2) Те саме, що змушений … Український тлумачний словник
приневолення — я, с., розм. Дія за знач. приневолити … Український тлумачний словник
підкорити — I = підкорювати (поставити когось у залежність від себе, силою змусити коритися своїй волі), підкоряти, покорити, покоряти, скорити, скоряти, опанувати, опановувати, зневолити, зневолювати, приневолити, приневолювати, прибрати до рук, прибирати… … Словник синонімів української мови
примушувати — 1) = примусити (вимагати в когось виконання чогось незалежно від його волі, бажання), змушувати, змусити, вимушувати, вимусити, силувати, приневолювати, приневолити, неволити 2) див. спонукати … Словник синонімів української мови
силувати — (спонукати силою, змушувати когось робити щось), примушувати, примусити, приневолювати, приневолити, неволити … Словник синонімів української мови
спонукати — (викликати у кого н. бажання робити щось), спонукувати, спонукати, схиляти, схилити, підштовхувати, підштовхнути, штовхати, штовхнути, підбивати, підбити, піднімати, підіймати, під(ій)няти; підкручувати, підкрутити, підхльоскувати, підхльостувати … Словник синонімів української мови